Ніхто не забутий, ніщо не забуте… Вклоняємось доземно тобі український солдате – Мирославе Сливка
Історія поколінь без сумніву повторюється. Це коли за однією війною приходить інша, доповнюючи страшну статистику втрат.
Зараз на Сході України обороняють нашу рідну землю справжні патріоти України. Для них є справою честі та гідності виконати поставлені завдання. Вони готові боротися, рішуче захищати Україну, жертвуючи найдорожчим – життям.
Вони різні за віком, професією, з різних куточків нашої країни. Багато з них, коли ворог прийшов на поріг нашого спільного дому, не чекаючи повістки прийшли до військкомату, залишивши свої сім’ї, коханих, роботу, рідні міста і стали на захист своїх батьків, своєї держави, бо майбутнє України для них – понад усе.
Саме таким був і Мирослав Сливка, який ціною свого життя захищав суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність своєї держави – України. До останнього подиху був вірним і відданим своєму народові, сумлінно і чесно виконував свій військовий обов’язок.
27 січня 2018 року важка, болюча дата для усіх полончан. Три роки минуло відтоді, як страшна звістка про смерть Мирослава Сливки облетіла усе місто. Час ніби зупинився. Ніхто не міг повірити, що доброго, веселого, компанійського хлопця не стало. Щороку в цей день вся шкільна родина Полонського НВК №2 «ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 – ДНЗ» згадує Мирослава, як про гарного сина, відданого друга, доброго брата та справжнього патріота України.
Адже пам’ять про таких як Мирослав – це наш біль і наша гордість за те, що ми мали честь жити з ним в одній країні, в одному місті, а дехто і на одній вулиці, навчатися в одній школі. На героїчному прикладі цього молодого хлопця буде виховуватись не одне покоління справжніх українців, юних полончан.
Ми повинні зробити все, щоб пам'ять про нього жила. Пам’ятаймо, що мир, незалежність та цілісність держави завойовують для нас учасники АТО/ООС, відстоював для нас і Мирослав – справжній герой сучасності.
Пам’ятаємо… Мирославе Сливка…
