Свято «Козацька рада в день Покрови»
Полонщина має славну козацьку історію, свідченням якої є унікальний Козацький хрест з граніту, вирубаний козацькими шаблями за наказом Богдана Хмельницького на честь загиблого воєначальника. Знаходиться він неподалік Полонного. Саме на цьому місці станція юних туристів "Обрій" Полонської громади традиційно, 14 жовтня проводить свято «Козацька рада в день Покрови».
Захід розпочався із виконання гімну України та хвилини мовчання за загиблими солдатами у війні, яка і досі триває на сході України. Згадали поіменно героїв, які загинули у війні з російським окупантом. Перед учасниками дійства виступили гості свята та мама загиблого Максима Свінціцького. У своїй промові Людмила Миколаївна наголосила, що такі заходи є важливими, тому їх потрібно проводити систематично, адже вони формують у дітей національну свідомість, патріотичне почуття до рідної землі, свого народу, готовність до праці в ім’я України. Пані Людмила подарувала колективу СЮТ «Обрій» книгу С. Старостіна "Ти — Герой України".
Після урочистостей позашкільники змагалися у силових та інтелектуальних конкурсах. Шість роїв Полонської ОТГ: "Полонська Сотня", "Гетьмани", "Соколи", "Євшан зілля", "Новоселицька чота" та гуртківці БТШ «Юні журналісти» боролись за перемогу у наступних етапах: "Перетягування линви", "Стрільба із пневматичної гвинтівки", Краєзнавча вікторина та "Козацька естафета - "Втеча з полону". Крім основних видів змагань діти брали участь у майстер-класі зі стрільби з лука та мали змогу приміряти на себе військовий бронежилет і каску. Традиційно на переможців чекали подарунки. Спонсорську допомогу цьогоріч надали депутат обласної ради О. Дехтярук, директор ТВФ «Фортуна» Д. Фещин, ФОП В. Гуменюк, голова ФГ «Деметра – 2005» В. Комісарук.
Приємною несподіванкою був приїзд до Козацької могили, що розташована на межі Хмельниччини і Житомирщини, представників організації колишніх воїнів АТО-ООС і козацьких нащадків зі школи смт. Першотравенськ. А коли до Козацької Могили приїхали ветерани АТО-ООС діти зробили для них живий коридор, поклавши руку на серце, на знак вдячності за їхній подвиг.
З таким вихованням наші нащадки знатимуть справжню ціну свободи й незалежності, а козацькому роду - не буде переводу.
